Навесні, коли у рептилій розпочинається шлюбний сезон, у самиць відбувається активне формування фолікулів в яєчниках (фолікулогенез). Дівчулі готуються до побачень із кавалерами та подальшого розмноження.

У більшості видів дистоцією являється патологія, яка призводить до порушення родової діяльності. У рептилій цей термін має ширше значення - нездатність самиці завершити репродуктивний процес (народити дитинчат/відкласти яйця) або повернути його назад (регресія фолікулів, припинення функціонування жовтого тіла після овуляції). В результаті зріла яйцеклітина (або яйце) залишається всередині самки і спричиняє як локальні, так і генералізовані зміни, які можуть призвести навіть до смерті.

Це досить поширена проблема у рептилій, включаючи змій, черепах і ящірок, і може бути небезпечною для життя.

Фактори, які впливають на розвиток дистоції:

• невідповідні умови утримання для конкретних видів. Наприклад, утримання водоплавних черепах на суші без води, утримання тропічних видів в пустельних умовах та подібне;
• відсутність ультрафіолетового опромінення, невчасна заміна УФ ламп;
• відсутність вітамінно-мінеральних підкормок;
• недотримання правильного співвідношення кальцію до фосфору в раціоні;
• невідповідна вологість - низька/висока;
• відсутність місця для яйцекладки;
• неякісний, незбалансований та невідповідний раціон;
• довге голодування;
• зневоднення;
• супутні наявні захворювання - хронічні патології (наприклад, хронічна хвороба нирок), травми конкретно тазу або інші значні травми тіла, вроджені аномалії репродуктивного тракту, виражені паразитози;
• завеликий розмір, деформація яєць, занадто/слабо мінералізовані яйця;
• ожиріння;
• гіподинамія (“сидячий спосіб життя” у рептилії). Неактивним рептиліям може бути занадто тяжко відкласти кладку;
• інфекційні захворювання (паразитарні, бактеріальні, грибкові та вірусні).

Необхідно пам’ятати, що самиці плазунів можуть відкладати яйця без контакту із самцем. У такому випадку вони відкладають жирові яйця, які не являються заплідненими, але все ще несуть небезпеку для життя при дистоції.

Здорова вагітна рептилія або в стадії фолікулогенезу та овуляції може не їсти, але повинна все ще бути активною (в нормі із незначним зниженням активності) та яскравого окрасу. Також може спостерігатись активне копання в тераріумі в пошуках місця для кладки.

Не всі симптоми дистоції своєю чергою являються специфічними, але можуть включати:

• гіпо-/анорексію (зниження/втрата апетиту);
• зниження активності або апатію (відсутність активності);
• відсутність діурезу та дефекації;
• “розбухання” тіла. Іноді можна помітити фолікули/яйця, які випирають через тіло;
• вимушені пози;
• напруження тіла.

Визначити, як довго у самки фолікулогенез, овуляція чи вагітність, може бути неможливим, а зволікання з лікуванням може поставити під загрозу життя тварини.

Для діагностики дистоції крім фізикального огляду необхідний ряд діагностичних заходів:

• ультразвукове дослідження органів целому;
• рентгенографія;
• загальний та біохімічний аналізи крові.

Найпоширенішими “видами” дистоції є:

• преовуляторний фолікулярний стаз - при цьому проблема стосується саме фолікулів, які зупинились в розвитку та не регресують назад;
• постовуляторний яєчний стаз - “класична” дистоція, при якій самиця неспроможна знести яйця. Даний вид стазу поділяється на обструктивний (коли прохідність яєць неможлива) та необструктивний (яйця можуть пройти через репродуктивний тракт).

Медикаментозному лікуванню може піддаватись лише необструктивний вид постовуляторного стазу. Всі інші види, на жаль, потребують виключно хірургічного втручання (кастрації), адже медикаментозне лікування в такому випадку може призвести до розривів яйцеводів, кровотеч та ін., що в кінцевому випадку призведе до летального випадку.

Прогноз являється сприятливим у випадку ранньої діагностики та терапії.