У ветеринарній медицині термін «пародонтоз» часто вживається некоректно або плутається з пародонтитом. Обидва захворювання впливають на пародонт, тобто на тканини, що оточують зуб, але мають різні причини та перебіг.
Пародонтоз - це неінфекційне захворювання яке пов'язане з порушенням кровопостачання та атрофією кісткової тканини, і зазвичай не супроводжується запаленням. Пародонтозу як нозологічної одиниці у ветеринарній медицині не існує. Натомість у собак та котів найпоширенішою патологією є пародонтит. За даними WSAVA ( Міжнародної ветеринарної асоціації дрібних тварин) 80% собак та котів вже у віці 3 років мають проблеми в ротовій порожнині, зокрема захворювання пародонту.
Пародонтит, на відміну від пародонтозу, це інфекційне запальне захворювання викликане бактеріальним зубним нальотом.
Зубний наліт (біоплівка) — це м’яка, липка плівка на поверхні зубів, що складається з бактерій, продуктів їхньої життєдіяльності, ферментів слини та залишків їжі.
У ротовій порожнині кожної тварини існує власна мікрофлора. У здоровому стані переважають «хороші» аеробні бактерії. Проте за відсутності належної гігієни баланс змінюється. У ротовій порожнині починають домінувати «погані» анаеробні бактерії. Вони виділяють ферменти та токсини, які руйнують тканини, що оточують зуб.
Імунна система тварини реагує на бактеріальну інвазію початком запального процесу виділяючи запальні медіатори. Під дією імунної відповіді також відбувається руйнування кісткової тканини навколо зуба, через це зуби починають хитатись та зрештою випадати. Таким чином, виникає парадокс: імунна відповідь, спрямована проти бактерій, зрештою спричиняє ушкодження власних тканин організму
Симптоми пародонтиту включають :
- неприємний запах з ротової порожнини,
- почервоніння ясен,
- зубний камінь та наліт,
- кровотеча з ясен,
- розхитування або випадіння зубів,
- втрата ваги, знижена активність,
- поганий апетит, відмова від їжі та ласощів.
Якщо ваш улюбленець виявляє будь-які ознаки або симптоми, згадані вище, перше, що потрібно зробити, - це записати тварину на огляд до ветеринарного стоматолога.
Серед основних наслідків пародонтиту у тварин виділяють:
Одонтогенний абсцес — гнійне запалення, яке виникає навколо кореня зуба та може спричинити сильний біль, набряк і порушення загального стану.
Перелом щелепи — у важких випадках, коли відбувається значна втрата кісткової тканини, щелепа може стати настільки ослабленою, що зламатися навіть при незначному навантаженні.
Атрофія кісткової тканини — руйнування альвеолярної кістки, що утримує зуби, призводить до їх розхитування та випадіння.
Утворення ороназальної фістули — патологічне сполучення між ротовою та носовою порожнинами, що викликає хронічні риніти, чхання, виділення з носа та дискомфорт під час їжі.
Системні ускладнення — бактерії з ротової порожнини можуть потрапляти в кровообіг, викликаючи інфекції внутрішніх органів (серця, нирок, печінки) та загальну інтоксикацію організму.
Лікування
Ветеринарні стоматологи дотримуються міжнародного протоколу комплексної діагностики та лікування COHAT (Comprehensive Oral Health Assessment and Treatment). Це ветеринарна процедура, яка включає огляд ротової порожнини , виконання рентгенівських знімків, ультразвукове чищення зубів і полірування емалі. Залежно від виявлених проблем, також може проводитися лікування або видалення зубів. Окремо надаються рекомендації щодо догляду за ротовою порожниною вдома. Процедура виконується під загальною анестезією.
Профілактика
З того, що ми дізналися вище:
Пародонтит викликаний м’яким бактеріальним нальотом, який накопичується на поверхні зубів. Цей наліт можна усунути лише механічним шляхом, тому щоденне чищення зубів є золотим стандартом профілактики.
Тваринам із встановленим діагнозом «пародонтит» рекомендується чистити зуби двічі на день.
Для контролю стану ротової порожнини та запобігання розвитку пародонтиту рекомендується проходити огляд у стоматолога кожні 6–12 місяців.
Памʼятайте! Пародонтит легше попередити, ніж лікувати!